- розголошений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розголосити. || розголо́шено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розголошений — [розголо/шеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
розголошений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
всесвітній — (усесві/тній), я, є. 1) Стос. до всесвіту, до законів його будови. •• Всесві/тнє тяжі/ння взаємне притягання між будь якими тілами. 2) Який стосується всієї земної кулі. || Який охоплює весь світ, усе людство. || Який охоплює факти, досягнення… … Український тлумачний словник
необнародуваний — а, е. Не розголошений широко, не доведений до загального відома … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки